Це видання пропонує унікальний погляд на Чорнобильську зону відчуження не лише як на місце катастрофи, а як на об’єкт глибокого наукового та людського пізнання. У центрі оповіді — робота комплексної історико-етнографічної експедиції, яка протягом 1994–2003 років досліджувала радіоактивно забруднені території Полісся. Книга фіксує безцінний пласт культури, що опинилася на межі зникнення, та описує життя поліщуків, які залишилися або повернулися в екстремальні умови зони, зберігаючи свій автентичний уклад всупереч обставинам. Автор майстерно поєднує наукову точність із живим репортажем, змальовуючи портрети членів експедиції та фіксуючи їхні враження від покинутих сіл, де час ніби зупинився. Окрему увагу приділено повсякденню тих, хто забезпечує життєдіяльність зони: міліції, представників влади та водіїв. Важливим аспектом праці є висвітлення природного самовідновлення екосистем, де на місці людської діяльності поступово відроджується дика природа. Особливу цінність становить зафіксований новітній фольклор — живий відгук на трагедію та специфічний гумор, що виник під час безпосереднього спілкування дослідників із місцевими мешканцями.