Це довгоочікуване перевидання ранніх творів Софії Андрухович — можливість побачити, з чого починалася магія її прози. Під однією обкладинкою зустрілися дві знакові книжки: збірка оповідань «Жінки їхніх чоловіків» та повість «Старі люди». Це тексти, де сюжет — не головне. Головне — це занурення. У світ тілесності, де межі між «я» та «інший» стираються. У світ жінок, які шукають себе у відображеннях своїх чоловіків, і у світ пари, що винайшла рецепт вічної молодості. Це проза, яка пахне, дихає і торкається. Вона буває незручною, відвертою, але завжди — гіпнотичною. Особливої атмосфери виданню додають ілюстрації Олени Стельмах, що візуально доповнюють цей складний психологічний візерунок.