Людське існування розгортається на перетині двох фундаментальних життєвих позицій, двох протилежних світів. Перший шлях — це модус «мати». Він продиктований ненаситною жагою володіння, де цінність особистості вимірюється кількістю накопичених благ, статусом та підкоренням законам агресивного маркетингу. Людина стає заручником культури споживання, де речі замінюють сенси. На противагу цьому матеріальному рабству виступає вектор «бути». Це шлях екзистенційної свободи, спрямований у глибини власної душі. Він передбачає справжнє проживання моменту, творчість та пошук істини, а не власності. Але як ці дві несумісні реальності уживаються в нашій повсякденності? Видатний психоаналітик Еріх Фромм пропонує глибокий аналіз цієї одвічної драми. Він розглядає дилему «мати або бути» не просто як вибір стилю життя, а як головне питання людської еволюції, що визначає структуру нашого мислення, стосунків і майбутнього всього суспільства.