У світі, який тільки-но починає оговтуватися після страшної війни, Тобіас мріє про спокій і тепло — про місце, де його чекатимуть привітні люди й запах свіжого хліба. Але доля приводить хлопчика не на затишний хутір, а до самотньої хатини на скелі над морем, де мешкає Лота — сувора, мовчазна рибалка, яка наче приховує якусь таємницю. Одного дня Тобіас випадково знаходить замкнену кімнату, стіни якої вкриті дивними малюнками. Відтоді його не полишає бажання дізнатися, чия це історія — і чому від неї віяло сумом і болем. Крок за кроком хлопчик занурюється у загадкове минуле дому, намагаючись розкрити, хто та дитина, що колись тут жила, що сталося у зруйнованому маяку на краю скель і яку роль у всьому цьому відіграє таємнича Вітрогонка, чий образ постійно з’являється серед штормів і вітрів. Це атмосферна історія про втрату, самотність і силу допитливості, про пошук правди, яка іноді ховається не лише в минулому, а й у серці кожного. Море, вітер і пам’ять — головні герої цієї книги, що вчить: навіть серед руїн і тиші можна знайти надію.