В цій книзі я ставив собі завдання показати, що таке війна: чесно і зсередини, очима пересічного військового. Я починав цю війну тактичним медиком-добровольцем. А зараз керую групою, яка майже щодня під Горлівкою знищує ворогів дронами-камікадзе. Я писав цю книжку у бліндажах, під час мінометних обстрілів, у морозні ночі (за мінус 17), обіймаючи кота, щоб зігрітися; у літню спеку, стікаючи потом; та й просто, коли від напруги не міг заснути…Спочатку я вважав, що, що війна–це чорне та біле: або життя, або смерть. Сьогодні я думаю, що вона має різні кольори і ознаки, притаманні тільки людям: сміх і сльози, кохання і ревнощі, мужність і страх, і пошук себе в цій новій реальності.

Тому що війна–це теж форма життя.

І життя знову переможе, як завжди!

Єгор Фірсов