Для Ейви життя давно перетворилося на безпечний, але безбарвний кокон, стіни якого надійно захищали її від болю минулого, але водночас відгороджували від справжнього світу. Проте доля має свої способи достукатися до тих, хто сховався — дивний лист, наче легкий подих вітру, виштовхує її за поріг і приводить до прибережного містечка Дрифтвуд. Саме тут, серед шуму хвиль та запаху солі, захована особлива кав’ярня, що стає притулком для тих, хто шукає не лише каву, а й самих себе. Меґґі, господиня цього дивовижного місця, володіє магією, яка не потребує заклинань. Її дар — бачити невидимі нитки, що зв'язують людей із речами. У її кав'ярні з’являються предмети, які здавалися втраченими назавжди, або такі, про потребу в яких людина навіть не здогадувалася. Кожна цікавинка на полиці Меґґі — це ключ до чиєїсь зачиненої історії, до спогаду, який потребує зцілення, або до таємниці, що чекає свого часу. Поступово Ейва усвідомлює, що її приїзд у Дрифтвуд не був випадковістю, а сама кав'ярня — це простір, де чари переплітаються з реальністю.
