Ця книга є яскравим свідченням дивовижної проникливості Ліни Костенко, яка звернула увагу на постать італійського скульптора Джованфранческо Рустичі задовго до його офіційного перевідкриття на батьківщині. Якщо світ мистецтва знову заговорив про цього майстра лише у 2010 році, то українська поетеса ще в середині вісімдесятих присвятила йому свій поетичний шедевр. Твір переносить читача у вишукану та водночас жорстоку атмосферу ренесансної Флоренції, де на тлі бурхливих європейських подій шістнадцятого століття розгортається драма людського життя. Драматична поема майстерно поєднує в собі елементи історичної хроніки та глибокого психологічного дослідження. Авторка крізь призму долі напівзабутого митця розглядає вічні питання слави, забуття та ціни, яку платить творець за свій талант. Вишукана мова та багатство історичних деталей дозволяють відчути дух епохи Відродження та зрозуміти трагедію людини, яка прагнула залишити по собі слід у вічності.