Друзі коротко називали мене Аді. Англійською це ім'я звучить як Едді. Так що, будь ласка, друже, зви мене Едді... Я прожив сто років і знаю, як це дивитися злу в очі. Я бачив найгірше в історії людства: жахи концентраційних таборів, зусилля нацистів спотворити моє життя і життя дорогих мені людей… Але тепер вважаю себе найщасливішим у світі… За всі ці роки я зрозумів одне: життя може бути прекрасним, якщо зробити його прекрасним… Я розповім тобі свою історію. Де-не-де вона сумна, в ній багато мороку і чимало горя. Однак, зрештою, це щаслива історія, адже щастя – це наш вибір. Вибирати тобі. Я розповім як.
Абрагам Якубович народився в Німеччині в 1920 році. 10 листопада 1938 року, вранці після єврейських погромів «Кришталевої ночі», юнака побили та доставили до Бухенвальду. Про Аушвіц він тоді ще не знав. Попереду чекав марш смерті. 15 тисяч ув'язнених загинули. Едді пощастило втекти. Людина, яка шукала просвіт похмурої пори Голокосту, відійшла у вічність на 102 році життя, будучи найдобрішою і найактивнішою старим.