У новій монографії професора Петра Іванишина, написаній у форматі аналітичних нарисів, запропоновано глибокий перегляд ключових питань теорії літератури через призму націософської герменевтики. Автор зосереджується на трьох фундаментальних векторах: дослідженні наукового інструментарію, природі художнього мислення та складних механізмах побудови й розкодування літературних текстів. Це видання є спробою осмислити інтелектуальний простір з позицій національної екзистенції, де кожен термін чи концепція перевіряються на відповідність інтересам культурного самозбереження. Праця містить детальний критичний розбір сучасних методологій — від постколоніальних студій до інтертекстуальності та постструктуралізму. Автор вводить і переосмислює низку важливих понять, як-от конфлікт між культурним націоналізмом та імперіалізмом, сутність «національного імперативу», феномен масової культури й кітчу, а також філософію справжньої творчості. У монографії теоретичні висновки тісно переплітаються з аналізом інтелектуального спадку видатних постатей: від класиків Шевченка та Франка до теоретиків і митців ХХ століття, зокрема Ольжича, Костенко та Едварда Саїда. Особлива цінність книги полягає в її актуальності для країни, що виборює свою свободу, адже вона допомагає зміцнити національну ідентичність і розширити межі теоретичного мислення. Видання буде корисним не лише професійній філологічній спільноті — від студентів до досвідчених науковців, — а й кожному, хто прагне сформувати власні естетичні орієнтири. Спираючись на багатовікові традиції герменевтики, праця вчить сприймати мистецтво слова як життєдайне джерело буття нації.