Володимир В’ятрович наважився на сміливий експеримент і поєднав фахову точність із художнім словом. Автор свідомо порушує правило про те, що історія не знає умовного способу. Він реконструює події, які не збереглися в документах через криваві вихори двадцятого століття. Його глибоке знання матеріалу дозволяє домалювати втрачені деталі та передати дух епохи. Ви прочитаєте про останні думки Леся Курбаса чи нездійснені мрії Миколи Леонтовича. Це література, що виросла на твердому ґрунті фактів. Письменник пропонує версію подій, яка могла бути правдою і, цілком імовірно, нею і була.