Втекти від війни можна. Втекти від себе — ні. Життя Бориса розділилося на «до» і «після». «До»: багатство, популярність, легкі стосунки без зобов’язань. «Після»: орендована квартира в Києві, самотність і лють на батьків, які вирішили все за нього. Але саме тут, на уламках старого життя, починається його справжнє дорослішання. Борис знаходить друзів там, де не очікував, і пізнає почуття, глибші за простий сексуальний досвід. Йому доведеться пройти складний шлях трансформації, щоб зрозуміти: дім — це не стіни, а люди. І навіть коли здається, що ти залишився сам на сам зі світом, у тебе все ще є шанс полюбити це життя знову.