Щоб вберегти свій особистий простір, Толік вдався до відчайдушного кроку: приставив до вікна другого поверху драбину і користується лише нею. Адже внизу — справжній вулик. Мама, тітка, дядько, сестра, подруга сестри... Усі вони втекли від війни під його дах і тепер "рятують" Толіка своєю гіперопікою. Вони контролюють, що він їсть, забороняють пити каву вночі та дають непрохані поради щодо дівчат. Але за цими кумедними побутовими сварками ховається спільний біль. Це історія про те, як важко любити рідних, коли їх забагато, і як неможливо вижити без них, коли світ навколо руйнується. Теплий гумор, жива мова і "синдром драбини", знайомий кожному, хто хоч раз хотів втекти від сім'ї.