Ця оповідь переносить нас у суворі 1930-ті роки, у саме серце Аппалачів, де розгортається надзвичайна історія дев’ятнадцятирічної Кассі Картер. Вона — остання представниця унікального роду «синіх людей» Кентуккі, чия незвична зовнішність стає для неї водночас і прокляттям, і тихим символом незламності. Кассі приєднується до амбітного історичного проєкту «В’ючний кінь», стаючи однією з тих відважних жінок, які долали непрохідні хащі, аби принести світло знань у найтемніші куточки штату. На своєму вірному мулі Кассі, яку місцеві мешканці охрестили ніжною назвою «Волошка», щодня кидає виклик природі та людським упередженням. Її шлях пролягає крізь небезпечні гірські стежки та підступні річкові перекати, але найважчим іспитом стає недовіра гірських жителів. Вона стикається з відторгненням через колір своєї шкіри та скепсисом щодо нової урядової ініціативи, проте її відданість справі поступово розтоплює лід у серцях суворих, але щирих горян. Книжки в сумках Кассі стають для бідних мешканців Траблсом-Крік чимось більшим, ніж просто папером із текстом. Це вікна у далекі, небачені світи, розрада у хвилини скрути та надія на краще майбутнє. Ставши бібліотекаркою на мулі, дівчина не просто доставляє літературу — вона дарує людям відчуття причетності до великого світу, вчить їх мріяти та знаходити красу в читанні, попри щоденну боротьбу за виживання.