Коли Ернест Джонс будував імперію психоаналізу, проголошуючи Зиґмунда Фройда її пророком, його родич Вілфред Троттер мовчки робив свою справу. Троттер, видатний хірург, що оперував Ґеорґа V і самого Фройда в екзилі, був рідкісним винятком свого часу — людиною, на яку не діяли чари «великих теорій». У книзі «Ґуру, спільник і скептик» Шеймус О’Магоні розгортає панораму європейського інтелектуального життя довжиною в тридцять років. Це глибоке дослідження того, як харизма і самозакоханість одних стикаються з холодним професіоналізмом інших. Від сексуальних скандалів Кембриджа до зародження нової ери в медицині — це хроніка тріумфу психоаналізу очима тих, хто його створював, і тих, хто йому не вірив.