Книга «Бруд. Смердюча історія гігієни» відкриває перед читачем дивовижний і часом абсурдний світ еволюції людських звичок догляду за тілом. Ще тоді, коли китайські імператори насолоджувалися зручностями зливних туалетів, мешканці деяких європейських міст спокійно виливали нічні горщики просто з вікон. У різні епохи чистота й бруд мали зовсім протилежне значення: колись бруд вважали ознакою святості, а пізніше Наполеон міг проводити у ванні години, вважаючи воду ліками від усього. Автор з гумором і легкістю проводить читача крізь тисячолітню історію гігієни — від давніх бань і ароматичних мастил до появи мила, зубної пасти та перших водогонів. Зі сторінок цієї книги ми дізнаємося, що навіть хірурги XIX століття часто не мили рук, а поняття «туалет удома» в багатьох куточках світу й сьогодні залишається розкішшю. Це не просто книга про мило, ванну чи унітаз — це весела й пізнавальна подорож у культурну історію людства, яка змушує усміхнутися і водночас замислитися над тим, як еволюція гігієни змінила цивілізацію. Погортайте цю яскраво ілюстровану енциклопедію — і переконайтеся, що шлях до чистоти був сповнений курйозів, помилок і… блискучих винаходів.