Двадцятирічна Анна вирушає до корейського сиротинця, сподіваючись бодай трішки наблизитися до правди про матір, якої ніколи не знала, та дізнається, що жінка вже померла. Єдиною ниточкою до минулого стає загадковий незнайомець, який передає Анні старовинний гребінець і клаптик паперу з адресою Чже Хі. Візит до цієї жінки відкриває перед Анною моторошну, але сповнену мужності історію, що сягає часів японської окупації Кореї й Китаю, коли тисячі дівчат, цинічно названих «жінками для втіхи», стали жертвами сексуального рабства. Сторінка за сторінкою Анна занурюється в трагедію свого народу та поступово розкриває правду про власне походження і про загадковий гребінець, який виявляється не просто реліктом минулого, а символом болючої, проте величної спадщини. Разом із ним до Анни приходять пам’ять, внутрішня сила, гідність і здатність до спротиву — ті якості, що формують її нову, глибшу себе.