У похмурій декорації майбутнього, де невблаганні зливи та повені поглинають залишки суходолу, Джулія Армфілд розгортає майстерну інтерпретацію шекспірівської трагедії. У центрі сюжету — три сестри, чиї долі були понівечені геніальним, але деспотичним архітектором Кармайклом. Їхнє минуле — це лабіринт із болючих спогадів про жорстокість батька та загадкове зникнення матері, яка залишила доньок напризволяще в атмосфері емоційного холоду. Тепер, коли старий тиран пішов із життя, Іла, Ірена та Аґнеса опиняються перед вибором: продовжувати плекати задавнені образи чи спробувати знайти шлях до взаєморозуміння. Світ навколо сестер стрімко руйнується, і на фоні глобальної катастрофи людство шукає розради у химерних ритуалах та небезпечних культах. Кожна з героїнь намагається вибудувати власну ідентичність і знайти своє місце в соціумі, що балансує на межі остаточного зникнення. Їхні складні квір-стосунки та внутрішні трансформації стають дзеркалом реальності, де вода стирає кордони не лише на географічних картах, а й у людських душах. Спадщина батька, втілена в його новаторських будівлях, тепер здається лише пам'ятником їхнім спільним стражданням. Це розповідь про те, як важко вистояти поодинці, коли навколо панує стихія та хаос. Сестрам доведеться вирішити, чи здатні вони об’єднати свої зусилля, щоб вижити, чи привиди дитинства виявляться сильнішими за інстинкт самозбереження. Твір глибоко досліджує тему родинної травми та можливості спокути, ставлячи запитання про те, що саме робить нас сім'єю в часи, коли звичний світ іде під воду. Перед читачем постає водночас похмура і захоплива драма про силу сестринства та пошук надії серед руїн цивілізації.