Рафаель — тихий і скромний сторож міського скверу, який знаходить справжній спокій у літній тиші порожнього міста. Поки більшість мешканців роз’їжджається, він залишається наодинці з природою, спостерігаючи за життям птахів і звірів у затінку величного вікового платана. Проте звичний ритм його буднів порушує раптова поява незнайомки, у якій він впізнає близьку людину зі свого минулого — Барбару, подругу дитинства. Ця зустріч стає поштовхом до подорожі лабіринтами спогадів. Рафаель і Барбара знову, як колись у дитинстві, видираються на верхівку свого старого платана, щоб сховатися від усього світу. Високо над землею, серед шелесту листя, вони діляться розповідями про прожиті роки та намагаються уявити інше, омріяне майбутнє, яке зараз здається таким крихким. Над їхнім затишним прихистком нависла реальна загроза: до скверу вже наближаються будівельні машини. Міська влада планує перетворити цей зелений острівець на нову школу, що означає кінець звичному світу Рафаеля. Цей зовнішній тиск змушує героїв замислитися над тим, що насправді має цінність і чи варто триматися лише за минуле, коли життя пропонує шанс на щось нове.